Jump to content

Nonna Koperzhynska: Difference between revisions

From Wikipedia, the free encyclopedia
Content deleted Content added
Career: more info +ref
Career: more info +ref
Line 13: Line 13:
In 1946, Koperzhynska was accepted into the troupe of Kyiv Academic Ukrainian Drama Theater named after Ivan Franko, where she worked until the end of her life.<ref>{{Cite web|title=Олег ВЕРГЕЛІС. Мама Нонна. КОПЕРЖИНСЬКА: актриса літ минулих {{!}} «Еврейский Мир Украины»|url=http://ju.org.ua/ru/publicism/918.html|access-date=2021-12-18|website=ju.org.ua}}</ref> In 1952 Koperzhynska starred in the film Stolen Happiness.<ref name=":0" /> She became recognized by the public after her roles in the films Chasing Two Hares (1961) and Queen of the Gas Station (1963).<ref name=":1" /> In 1967, Koperzhynka was awarded the title of People’s Artist of the Ukrainian SSR.<ref>{{Cite web|date=2020-05-01|title=1 травня народилася українська актриса театру і кіно Нонна Копержинська - Рідна країна|url=https://ridna.ua/2020/05/1-travnya-narodylasya-ukrajinska-aktrysa-teatru-i-kino-nonna-koperzhynska/|access-date=2021-12-18|website=Рідна країна - світоглядний портал}}</ref>
In 1946, Koperzhynska was accepted into the troupe of Kyiv Academic Ukrainian Drama Theater named after Ivan Franko, where she worked until the end of her life.<ref>{{Cite web|title=Олег ВЕРГЕЛІС. Мама Нонна. КОПЕРЖИНСЬКА: актриса літ минулих {{!}} «Еврейский Мир Украины»|url=http://ju.org.ua/ru/publicism/918.html|access-date=2021-12-18|website=ju.org.ua}}</ref> In 1952 Koperzhynska starred in the film Stolen Happiness.<ref name=":0" /> She became recognized by the public after her roles in the films Chasing Two Hares (1961) and Queen of the Gas Station (1963).<ref name=":1" /> In 1967, Koperzhynka was awarded the title of People’s Artist of the Ukrainian SSR.<ref>{{Cite web|date=2020-05-01|title=1 травня народилася українська актриса театру і кіно Нонна Копержинська - Рідна країна|url=https://ridna.ua/2020/05/1-travnya-narodylasya-ukrajinska-aktrysa-teatru-i-kino-nonna-koperzhynska/|access-date=2021-12-18|website=Рідна країна - світоглядний портал}}</ref>


Nonna Koperzhynska died on 10 June 1999 in Kyiv.<ref>{{Cite web|last=Шевелєва|first=Мар'яна|date=2019-05-01|title=Нонна Копержинська – артистка, яка не грала, а жила на сцені|url=https://uain.press/articles/nonna-koperzhynska-artystka-yaka-ne-grala-a-zhyla-na-stseni-1026806|access-date=2021-12-18|website=Український інтерес}}</ref>
Nonna Koperzhynska died on 10 June 1999 in Kyiv.<ref>{{Cite web|last=Шевелєва|first=Мар'яна|date=2019-05-01|title=Нонна Копержинська – артистка, яка не грала, а жила на сцені|url=https://uain.press/articles/nonna-koperzhynska-artystka-yaka-ne-grala-a-zhyla-na-stseni-1026806|access-date=2021-12-18|website=Український інтерес}}</ref> She is buried on Baykove Cemetery in Kyiv.<ref>{{Cite web|title=Нонна Копержинська - 100 років від дня народження української кінодіви|url=https://glavcom.ua/country/society/nonna-koperzhinska-100-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-ukrajinskoji-kinodivi-677120.html?1588346012|access-date=2021-12-18|website=glavcom.ua|language=uk}}</ref>


== References ==
== References ==

Revision as of 15:53, 18 December 2021

Nonna Kronidivna Koperzhynska (1 May 1920 - 10 June, 1999) was a Soviet and Ukrainian theater and film actress, People’s Artist of the Ukrainian SSR (1967). Winner of the Kyiv Pectoral Theater Award (1995).

Early life and education

Nonna Koperzhynska was born on 1 May 1920 in Kyiv.[1] When she was 2 years old, her father died.[2] Then Koperzhynska moved to Donbas where her mother worked until 1937.[3] Later her mother was transferred to work in Kyiv and they moved back there.[4]

In 1938, Koperzhynska entered the Kyiv Theater Institute where she took courses with Ambrose Buchma.[5] Soon her talent was noticed by Ukrainian director Oleksandr Dovzhenko and Koperzhynska made her film deput in film Shchors directed by Dovzhenko.[6]

In 1941, Koperzhynska had to interrupt her studies because the World War II began.[7] After the war she returned the Kyiv Theater Institute and in 1945 played a role in Gnat Yura’s play that became her student’s diploma work.[1]

Career

In 1946, Koperzhynska was accepted into the troupe of Kyiv Academic Ukrainian Drama Theater named after Ivan Franko, where she worked until the end of her life.[8] In 1952 Koperzhynska starred in the film Stolen Happiness.[1] She became recognized by the public after her roles in the films Chasing Two Hares (1961) and Queen of the Gas Station (1963).[6] In 1967, Koperzhynka was awarded the title of People’s Artist of the Ukrainian SSR.[9]

Nonna Koperzhynska died on 10 June 1999 in Kyiv.[10] She is buried on Baykove Cemetery in Kyiv.[11]

References

  1. ^ a b c "Нонна Копержинська. Чому вони плескають і плескають". www.ukrinform.ua (in Ukrainian). Retrieved 2021-12-18.
  2. ^ "Нонна Копержинская". Кино-Театр.Ру. Retrieved 2021-12-18.
  3. ^ "К 100-летию со дня рождения Копержинской. "ГОРДОН" публикует отрывки книги Вергелиса". gordonua.com. Retrieved 2021-12-18.
  4. ^ "Нонна Копержинська: її називали другою Раневською, фото - Погляд". poglyad.tv (in Ukrainian). Retrieved 2021-12-18.
  5. ^ "Мама Нонна. Копержинська: актриса літ минулих". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Retrieved 2021-12-18.
  6. ^ a b "Копержинська Нонна Кронидівна — Енциклопедія Сучасної України". esu.com.ua. Retrieved 2021-12-18.
  7. ^ ТОБІЛЕВИЧ, Валентина (30 April 2020). "«ЛИХА ГОДИНА ЗАНЕСЛА ПІД ВІКНО ТЕАТРАЛЬНОГО…» | НС" (in Ukrainian). Retrieved 2021-12-18.{{cite web}}: CS1 maint: url-status (link)
  8. ^ "Олег ВЕРГЕЛІС. Мама Нонна. КОПЕРЖИНСЬКА: актриса літ минулих | «Еврейский Мир Украины»". ju.org.ua. Retrieved 2021-12-18.
  9. ^ "1 травня народилася українська актриса театру і кіно Нонна Копержинська - Рідна країна". Рідна країна - світоглядний портал. 2020-05-01. Retrieved 2021-12-18.
  10. ^ Шевелєва, Мар'яна (2019-05-01). "Нонна Копержинська – артистка, яка не грала, а жила на сцені". Український інтерес. Retrieved 2021-12-18.
  11. ^ "Нонна Копержинська - 100 років від дня народження української кінодіви". glavcom.ua (in Ukrainian). Retrieved 2021-12-18.